top of page

ТОЧКА "У"

  • kolokot012
  • 28 мая 2015 г.
  • 3 мин. чтения

Безымянный.png

Штаб АТО офіційно заявляє, що на даний час усі тактичні ракетні комплекси 9К79 «Точка-У» згідно з планом бойового розрахунку знаходяться у визначних місцях дислокації та несуть бойове чергування.

Фактів захоплення бойовиками ТРК «Точка-У» не виявлено.

Отже, інформація, що активно поширюється у ЗМІ щодо нібито захоплення українських тактично-ракетних комплексів, в черговий раз свідчить про використання російською стороною штучно створених інформаційних приводів для прикриття фактів постачання РФ бойовикам ТРК «Точка-У» для легалізації їх застосування проти української армії.

Такти́чний раке́тний ко́мплекс 9К79 «То́чка» (індекс ГРАУ — 9K79, за класифікацією НАТО SS-21 «Scarab A» (Скарабей), за договором РСМД — ОТР-21) — радянський тактичний (дивізійний) ракетний комплекс розробки Коломенського КБ машинобудування.

Його розробка була розпочата за Постановою Ради міністрів від 4 березня 1968 року. Офіційно прийнятий на озброєння Радянської Армії у 1975 році, хоча серійне виробництво ракет почалося в 1973 році.

Модернізований ракетний комплекс отримав найменування 9К79-1 «Точка-У» (позначення НАТО — Scarab B) і став надходити у війська в 1989 році.

До складу ракетного комплексу входять:

Ракета 9М79 (для комплексу «Точка-У» — 9М79М) з різними типами бойових частин;

Пускова установка 9П129 (9П129-1М);

Транспортно-Зарядна машина 9Т218;

Транспортна машина 9Т238;

Автоматизована контрольно-випробувальна машина 9В819-1;

Машина технічного обслуговування 9В844;

Комплект арсенального обладнання 9Ф370-1.

Виробництво ракет велося на Воткінському машинобудівному заводі, виробництво спеціальних шасі для пускових установок БАЗ-5921 і транспортно-заряджаючий машин (БАЗ-5922) — на Брянському заводі спеціального автомобілебудування, збірка ПУ здійснювалася на ВО «Барикади». У виробничому циклі складових ракетного комплексу були задіяні підприємства всього Радянського Союзу.

------------------------------------

«Точка-Р» с пассивной радиолокационной головкой самонаведения принята на вооружение в 1983 году.[3]

РК 9К79-1 «Точка-У» (обозначение НАТО — Scarab B) с увеличенной до 120 км дальностью стрельбы проходила государственные испытания с 1986 по 1988 год[3]. В войска стал поступать в 1989 году.

Производство ракет велось на Воткинском машиностроительном заводе (по другим данным — на Петропавловском заводе тяжёлого машиностроения, г. Петропавловск, Казахстан)[4][5], производство специальных шасси для пусковых установок (ПУ) БАЗ-5921 и транспортно-заряжающих машин (БАЗ-5922) — на Брянском заводе специального автомобилестроения, сборка ПУ осуществлялась на ПО «Баррикады». В производственном цикле составляющих ракетного комплекса были задействованы предприятия всего Советского Союза.

Организационно комплекс может быть представлен в составе бригады, в которую входит 2—3 дивизиона. Каждый ракетный дивизион имеет 2—3 стартовые батареи по 2—3 пусковых установки в каждой батарее. Таким образом, в составе одной бригады может быть от 8 до 27 ПУ.

Ракета комплекса «Точка» («Точка-У») представляет собой управляемую на всём протяжении полёта одноступенчатую твёрдотопливную баллистическую ракету, состоящую из ракетной части 9М79 (9М79М, 9М79-1) с Х-образным расположением рулей и крыльев и из неотделяемой в полёте головной части (ГЧ). Ракетная и головная часть состыковываются 6-ю откидными болтами, а электрическая связь между ГЧ и РЧ организована через кабель. Широкая номенклатура взаимозаменяемых ГЧ расширяет диапазон решаемых комплексом задач и увеличивает его эффективность в конкретных условиях применения. Окончательно собранные ракеты в обычном (неядерном) снаряжении могут храниться в течение 10 лет. Ракеты поступают в войска в собранном виде, при проведении их обслуживания извлекать приборы из ракеты не требуется

Тактико-технические характеристики

В скобках приведены данные для комплекса «Точка-У».

Дальность стрельбы:

минимальная: 15 (15) км[6]

максимальная: 70 (120) км

Скорость ракеты: 1000 м/с[7]

Стартовая масса: 2010 кг

Тяга двигателя: 9788 кгс

Время работы: 18—28 с[8]

Подлётное время на максимальную дальность: 136 с[9]

Боевые части (БЧ): массой до 482 кг, обычного, ядерного и химического снаряжения, согласно номенклатуре[см. «ГЧ»]

Время подготовки к пуску:

из готовности № 1: 2 мин.

с марша: 16 мин.

Масса пусковой установки (с ракетой и расчётом): 18145 кг

Максимальная скорость передвижения ПУ с ракетой:

по шоссе: 60 км/ч

по грунтовым дорогам: 40 км/ч

по бездорожью: 15 км/ч

на плаву: 8 км/ч

Запас хода боевых машин по топливу (с полной загрузкой): 650 км

Технический ресурс боевых машин: 15000 км

Экипаж: 4 чел.


 
 
 

Commentaires


Автор блога
Рекомендовано для чтения
Поиск по тэгам
Следите за "Прямым эфиром"
  • Facebook Basic Black
  • Twitter Basic Black
  • Google+ Basic Black

Ищите нас здесь

   Сделайте пожертвование, чтобы поддержать наш блог и помочь всем быть в курсе событий 

Внести через PayPal

© 2023 «Прямой эфир». Сайт создан на Wix.com

bottom of page