ТОЧКА "У"
- kolokot012
- 28 мая 2015 г.
- 3 мин. чтения

Штаб АТО офіційно заявляє, що на даний час усі тактичні ракетні комплекси 9К79 «Точка-У» згідно з планом бойового розрахунку знаходяться у визначних місцях дислокації та несуть бойове чергування.
Фактів захоплення бойовиками ТРК «Точка-У» не виявлено.
Отже, інформація, що активно поширюється у ЗМІ щодо нібито захоплення українських тактично-ракетних комплексів, в черговий раз свідчить про використання російською стороною штучно створених інформаційних приводів для прикриття фактів постачання РФ бойовикам ТРК «Точка-У» для легалізації їх застосування проти української армії.
Такти́чний раке́тний ко́мплекс 9К79 «То́чка» (індекс ГРАУ — 9K79, за класифікацією НАТО SS-21 «Scarab A» (Скарабей), за договором РСМД — ОТР-21) — радянський тактичний (дивізійний) ракетний комплекс розробки Коломенського КБ машинобудування.
Його розробка була розпочата за Постановою Ради міністрів від 4 березня 1968 року. Офіційно прийнятий на озброєння Радянської Армії у 1975 році, хоча серійне виробництво ракет почалося в 1973 році.
Модернізований ракетний комплекс отримав найменування 9К79-1 «Точка-У» (позначення НАТО — Scarab B) і став надходити у війська в 1989 році.
До складу ракетного комплексу входять:
Ракета 9М79 (для комплексу «Точка-У» — 9М79М) з різними типами бойових частин;
Пускова установка 9П129 (9П129-1М);
Транспортно-Зарядна машина 9Т218;
Транспортна машина 9Т238;
Автоматизована контрольно-випробувальна машина 9В819-1;
Машина технічного обслуговування 9В844;
Комплект арсенального обладнання 9Ф370-1.
Виробництво ракет велося на Воткінському машинобудівному заводі, виробництво спеціальних шасі для пускових установок БАЗ-5921 і транспортно-заряджаючий машин (БАЗ-5922) — на Брянському заводі спеціального автомобілебудування, збірка ПУ здійснювалася на ВО «Барикади». У виробничому циклі складових ракетного комплексу були задіяні підприємства всього Радянського Союзу.
------------------------------------
«Точка-Р» с пассивной радиолокационной головкой самонаведения принята на вооружение в 1983 году.[3]
РК 9К79-1 «Точка-У» (обозначение НАТО — Scarab B) с увеличенной до 120 км дальностью стрельбы проходила государственные испытания с 1986 по 1988 год[3]. В войска стал поступать в 1989 году.
Производство ракет велось на Воткинском машиностроительном заводе (по другим данным — на Петропавловском заводе тяжёлого машиностроения, г. Петропавловск, Казахстан)[4][5], производство специальных шасси для пусковых установок (ПУ) БАЗ-5921 и транспортно-заряжающих машин (БАЗ-5922) — на Брянском заводе специального автомобилестроения, сборка ПУ осуществлялась на ПО «Баррикады». В производственном цикле составляющих ракетного комплекса были задействованы предприятия всего Советского Союза.
Организационно комплекс может быть представлен в составе бригады, в которую входит 2—3 дивизиона. Каждый ракетный дивизион имеет 2—3 стартовые батареи по 2—3 пусковых установки в каждой батарее. Таким образом, в составе одной бригады может быть от 8 до 27 ПУ.
Ракета комплекса «Точка» («Точка-У») представляет собой управляемую на всём протяжении полёта одноступенчатую твёрдотопливную баллистическую ракету, состоящую из ракетной части 9М79 (9М79М, 9М79-1) с Х-образным расположением рулей и крыльев и из неотделяемой в полёте головной части (ГЧ). Ракетная и головная часть состыковываются 6-ю откидными болтами, а электрическая связь между ГЧ и РЧ организована через кабель. Широкая номенклатура взаимозаменяемых ГЧ расширяет диапазон решаемых комплексом задач и увеличивает его эффективность в конкретных условиях применения. Окончательно собранные ракеты в обычном (неядерном) снаряжении могут храниться в течение 10 лет. Ракеты поступают в войска в собранном виде, при проведении их обслуживания извлекать приборы из ракеты не требуется
Тактико-технические характеристики
В скобках приведены данные для комплекса «Точка-У».
Дальность стрельбы:
минимальная: 15 (15) км[6]
максимальная: 70 (120) км
Скорость ракеты: 1000 м/с[7]
Стартовая масса: 2010 кг
Тяга двигателя: 9788 кгс
Время работы: 18—28 с[8]
Подлётное время на максимальную дальность: 136 с[9]
Боевые части (БЧ): массой до 482 кг, обычного, ядерного и химического снаряжения, согласно номенклатуре[см. «ГЧ»]
Время подготовки к пуску:
из готовности № 1: 2 мин.
с марша: 16 мин.
Масса пусковой установки (с ракетой и расчётом): 18145 кг
Максимальная скорость передвижения ПУ с ракетой:
по шоссе: 60 км/ч
по грунтовым дорогам: 40 км/ч
по бездорожью: 15 км/ч
на плаву: 8 км/ч
Запас хода боевых машин по топливу (с полной загрузкой): 650 км
Технический ресурс боевых машин: 15000 км
Экипаж: 4 чел.
Commentaires